Субота, 20.07.2019, 00:14 | Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | Мій профіль | ВихідВітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід















Стежинка туризму

Наша маленька батьківщина на карті світу



















Туристична стежка околицями села Криски


Наша  туристична стежка  комплексна.  Може використовуватися  насамперед  як екологічна ,  а  також  як  краєзнавча,  географічна,   біологічна ,історична.

Природа  - багатство  і краса   рідної  Землі. Кожен  з  нас  не  уявляє  свого   життя  без  чарівного  світу  природи – розлогих  ланів і  тісних гаїв, повноводних  річок і чистого неба. Зберегти  цей  дивосвіт  для нащадків - обов’язок  кожного мешканця чудової  планети   Земля.

Ми знаходимося на початку стежини, яка складається з п’яти зупинок. На кожній із них на нас чекає багато цікавого і дивовижного. Під час проходження стежиною ми не будемо пасивними спостерігачами, а будемо проводити власні спостереження за водними об’єктами рідного села, пройматися духом необхідності охорони природи – цієї неповторної краси. А наскільки ця краса неповторна, ви зрозумієте, пройшовши стежкою.

Звернення

до тих, хто виходить на маршрут:

 

Дорогі друзі! Пройшовши стежиною, ви побачите й дізнаєтесь, як живе й почуває себе природа на початку ХХІ століття. Ця стежка закріпить бажання зберегти і захистити  об’єкти рідного краю від бездумного, нерозумного їх використання.

 

Перша зупинка – історична.

Короткий нарис про географічний об’єкт:

село Криски

        Дати виникнення  села не пам’ятає ніхто із старожилів. Із їх розповідей першим поселенцем був чоловік на ім'я Крисантій, звідки й походить назва населенного пункту. За записами акту 1633 року на місці сучасного села було місто Криски, яке було зруйноване монголо-татарами в ХІІІ столітті  під час нашестя монголо-татар на Київську Русь. Пам’яткою про існування міста і зараз залишився великий горб, який називають «Городок». Існують версії походження назви села. «Кресати» - добувати вогонь, «кресан» - знаряддя, яким мисливці добували вогонь. На території села люди займалися мисливством. Можливо, назва походить від цього слова. ( Детальніше про історію села читай на сторінці «Історія села»)

Друга зупинка – річка

Головесна

 

Наша річка – притока Десни, а Десна впадає в Дніпро. Отже, краплини нашої річки несуться до далекого Славутича. Старожили розповідають, що колись річка була широкою і повноводною, по ній плавали човнами.  До Рихлівського монастиря по ній доставляли продукти на баржах. Сьогодні річка набагато менша: як у довжину, так і в ширину. Вона бере початок  приблизно за 5 км від с. Рихли під самими Крисками у болотистій місцевості. Численні джерела зливаються у струмки, які і створюють Головесну. Щоб допомогти річці ми можемо розчищати джерела, прибирати сміття та повалені дерева.

Гідрологічна  характеристика  р. Головесна :

 - середня  ширина – 3-5 м

-середня  глибина -0,3 – 0,4 м

-середня  швидкість  течії  стоку – 0,1 – 0,13 м/с

 

Третя зупинка – ставок.

На території нашого села є декілька ставків. Кращі роки нашого дитинства ми проводимо на їх берегах, купаючись у їх водах. А чи замислювались ми над тим, як живе ставок, які в нього радощі й тривоги? Який його екологічний стан? Вслухаємося в дзюрчання і шум води та почуємо в них не веселі мелодії, а благання про допомогу. Прикро те, що на берегах ставків складаються купи сміття. Нечистоти змиваються у ставок. Це призводить до загибелі риби. Тільки від нас залежить доля ставків. Чи будуть вони з чистою прозорою водою, чи перетворяться на стічну канаву? Оберігаймо чисті води ставків, щоб нащадки дякували нам за збережену красу.

Короткий опис ставу Городок

Ставок розташований по праву сторону річки Головесни на північному сході від  центру села. Назва його сягає у глибину століть. Ще за часів юхнівської культури на берегах ставу було поселення людей, яке називалося Городище, або Городок. Згодом поселення перемістилося в долину річки, а назва так і закріпилася за ставком. Середня глибина – 3м, максимальна глибина – 6м, біля берегів – мілководдя (до 1м ).  Став має округлу форму. Розташований між трьома пагорбами, а з четвертої сторони насипано дамбу, яка затримує воду. Східні береги більш обривисті, західні – більш пологі. Мілина чітко виражена, мулиста. Дно плоске, створене з товщі осадів, іноді торф’янисте. На береговій лінії чітко виражені зони: повітряно-водяні, плаваючі та підводні рослини. Колір води від зеленуватого до світло-жовтого.

Четверта зупинка – мішаний  ліс


Цей ліс посаджено ще у довоєнні  та післявоєнні роки. Належить він до Холменського лісництва. Ростуть у лісі у першому верхньому ярусі  дуби, сосни, берези, ялини, осики, клени. У другому ярусі – дички яблунь і груш, глід, черемха, бузина, ліщина. У третьому ярусі ростуть кущі шипшини, смородини, малини. Наступний ярус становлять кропива, пирій, лопухи, череда. П’ятий ярус – це ягідники суниць  та гриби. А найнижче біля землі розстилається килимок зеленого моху зозулин льон. На деревах з північної сторони ростуть лишайники. Ліси в нашій місцевості порізані ярами. Тут є співучі пташки та дикі звірі. На соснах можна побачити дятлові кузні.

Якщо кожен з нас посадить дерево, змайструє шпаківню, годівничку, збереже мурашник, розчистить джерельце чи просто зупинить того, хто руйнує пташине гніздо – тоді нас можна називати друзями природи.  

 

П’ята зупинка – болото

                                              

Болото – це надмірно зволожена ділянка суходолу з вологолюбною рослинністю, часто  із шаром торфу не менше як 30 см. При меншій товщині шару торфу території називають заболоченими землями. Болота містять лише 5-10% сухої речовини, решта – вода. За режимом живлення і характером рослинності болота поділяються на низинні, верхові та перехідні.

 Болото відіграє роль  губки, що нагромаджує воду в разі її надлишку і віддає під час посухи. Воно є фільтром, який  очищає  воду річок і струмків.

Осушування боліт призводить до обміління річок, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, зникнення ягід, зниження рівня води в криницях. Тому болота потрібно охороняти і зберігати їх рослинний і тваринний світ.

Болото в долині річки Головесни виникло внаслідок заболочування суходолу і є низинним, що живиться підземними водами. Серед рослин переважають осока, очерет, хвощі, плавуни та інші вологолюбні рослини, з дерев – вільха та верба.

Раніше в  долині  річки Головесни місцеве населення займалося добуванням торфу. Про це свідчить велика кількість „копанок”.В даний час торф з місцевих боліт не використовується. Внаслідок підвищення рівня підземних вод відбувається  постійне заболочення місцевості.

(Ілюстрації до стежки дивися на сторінці «Фотоальбом»)